16 квітня 2026 року у Волинському національному університеті імені Лесі Українки у межах науково-практичного семінару «Цифрова та ШІ-грамотність у сучасній освіті: український та європейський досвід» відбувся круглий стіл «Освіта, медіа і штучний інтелект: нові можливості та виклики».
До обговорення долучилися ректор Волинського національного університету імені Лесі Українки Анатолій Цьось, проректор з науково-педагогічної, виховної роботи та комунікації Наталія Благовірна, доктор технічних наук, професор «ІТ СТЕП Університет» Тарас Рак, проректор з науково-педагогічної роботи та цифровізації Вадим Муляр, декан факультету філології та журналістики Віктор Яручик, доктор політичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин Сергій Федонюк, виконавчий директор VolWest Group Петро Кульпач, директор Центру журналістських розслідувань «Сила правди» Юрій Горбач, кандидат філологічних наук, доцент кафедри соціальних комунікацій Олена Кошелюк та аспірант кафедри систем автоматизованого проєктування Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка» Микола Храновський.
Зі вступним словом виступив Анатолій Цьось, наголосивши на швидких змінах в освіті та ролі штучного інтелекту: «Система вищої освіти – як і освіта загалом – переживає стрімку трансформацію та безперервний розвиток. Те, що сьогодні ми проходимо за 10–15 років, раніше тривало століттями – 100, 200 і більше років. Якщо озирнутися назад і проаналізувати засоби, форми та підходи до організації навчання, які існували ще 30–40 років тому, і порівняти їх із сучасними, стає очевидно: це зовсім інший світ. Нові методики, інші підходи, інші інструменти – усе змінилося кардинально. Водночас саме життя постійно розставляє нові пріоритети у нашій діяльності. І питання штучного інтелекту сьогодні – це вже не про заперечення чи спротив. Це про співіснування. Про вміння використовувати його потенціал для головного – підвищення якості освіти та розвитку всієї освітньої системи».
Тарас Рак виступив з доповіддю на тему «Епоха ШІ: переосмислення освітнього процесу».
«Сьогодні в літературі та особливо в інтернеті, зокрема в моєму професійному середовищі та інформаційному просторі, часто поширюється думка про те, що сучасне покоління може стати першим в історії людства, рівень розвитку якого буде нижчим, ніж у попереднього. Якщо проаналізувати динаміку ще з 1800-х років, то кожне наступне покоління вважалося більш розвиненим і освіченим. Однак нині з’являються застереження, що ця тенденція може змінитися. І саме тут постає важливе завдання університетів – не втратити це покоління.
Сучасні діти, які приходять навчатися, вже не уявляють життя без інтернету, мобільних пристроїв і технологій штучного інтелекту. Для них це природна частина повсякденності, звичний інструмент. Тому головна проблема і водночас виклик освіти полягає не просто в отриманні готових відповідей, а в навчанні правильного використання цих інструментів. Важливо забезпечити не лише результат, а й процес – процес осмислення, аналізу та розуміння відповідей, які надають сучасні технології», – сказав Тарас Рак.
Наталія Благовірна ознайомила присутніх із результатами дослідження, проведеного спільно з організаторами семінару, яке охопило понад 700 учасників віком від 17 до 23 років та було спрямоване на оцінку медіазвичок респондентів, рівня цифрової та медіаграмотності, використання штучного інтелекту та здатності критично мислити й перевіряти інформацію. Серед основних висновків: 93% молоді отримують інформацію із соціальних мереж, а не з традиційних медіа, новинні сайти використовує значно менше людей, водночас популярними залишаються відеоконтент і подкасти, інтерес до новин про Україну, світ і регіон зберігається, однак змінюються джерела їх споживання, зростає використання пошуку та інструментів штучного інтелекту для отримання відповідей, а також спостерігається зниження використання традиційних джерел інформації.
«Ми бачимо, що роль традиційних медіа зменшується, а соціальний трафік змінює спосіб споживання інформації. Тобто, споживаючи інформацію, люди повинні мати достатній рівень медіаграмотності, щоб уміти відрізняти неправдивий або маніпулятивний контент, розуміти, де застосовуються технології (зокрема штучного інтелекту), розпізнавати свідомі чи несвідомі маніпуляції, оцінювати достовірність інформації та помічати її фрагментарність під час сприйняття. Очевидно, що це створює нові серйозні виклики як для користувачів, так і для системи освіти», – виступила вона.
Вадим Муляр розкрив роль штучного інтелекту як інструменту цифрової трансформації університету: «Штучний інтелект відкриває можливості для суттєвого пришвидшення процесів і вирішення низки завдань, пов’язаних із цифровізацією. Саме завдяки його впровадженню стає можливим формування цілісної цифрової екосистеми, яка є кінцевою метою трансформації сучасного університету».
Сергій Федонюк говорив про роль штучного інтелекту та сучасних цифрових інструментів в аналізі інформації, журналістиці та роботі з великими масивами даних. Він пояснював, що ШІ вже активно використовується для збору інформації з відкритих джерел у реальному часі, моніторингу подій, аналізу соцмереж, новин і коментарів, а також для автоматизації рутинних задач. Окремо він зупинився на тому, що за допомогою GPT-моделей можна створювати інструменти для оперативного інформування, семантичного аналізу текстів, визначення тем, тональності тощо.
Про практики впровадження штучного інтелекту в бізнесі та проєктній діяльності розповів Петро Кульпач: «Сучасному бізнесу насамперед потрібні люди з розвиненими soft skills. Глибоке знання окремої дисципліни вже не є такою великою проблемою – його можна досить швидко опанувати за допомогою інструментів штучного інтелекту. Натомість уміння ефективно працювати в команді та практично застосовувати свої знання – це зовсім інший рівень компетентностей, і саме вони сьогодні мають найбільшу цінність».
Юрій Горбач поділився практичним досвідом використання ШІ в журналістиці: «Сьогодні штучний інтелект ще не здатен повноцінно створювати глибокі розслідування чи якісні аналітичні журналістські матеріали. Водночас він уже досить ефективно працює з новинними форматами та суттєво допомагає в рутинних завданнях». Він розповів про інструменти штучного інтелекту, які використовує редакція, серед яких зокрема редактор правопису, генерація тегів до матеріалів, покращення SEO, візуалізація даних і розшифровка аудіо.
Олена Кошелюк окреслила ключові виклики, які постають перед медіаосвітою в умовах розвитку штучного інтелекту: «Трансформація медіа під впливом штучного інтелекту вимагає нових підходів і змін у підготовці журналістів, які приходитимуть у редакції та працюватимуть із сучасними викликами галузі».
Вона наголосила на ключових напрямах роботи з ШІ, які викладачам, що готують фахівців у галузі медіа, варто інтегрувати в навчальні курси: редагування та трансформація форматів текстів, переклад із використанням розпізнавання мовлення, а також робота з генерацією тексту.
Микола Храновський у доповіді «Захист персональних даних при роботі зі штучним інтелектом» розглянув основні ризики використання ШІ-сервісів, зокрема витоки конфіденційної інформації через введення даних у публічні моделі, можливе запам’ятовування та відтворення чутливих даних у відповідях, а також загрози через використання сторонніх розширень. Окремо він наголосив на необхідності деперсоналізації даних, використанні локальних моделей, обмеженні передачі чутливих даних і перевірці політик конфіденційності сервісів.
Підсумовуючи, учасники круглого столу дійшли спільного висновку, що штучний інтелект уже є невід’ємною частиною освіти, медіа та професійної діяльності, а головним завданням сьогодення є формування цифрової, медіа- та ШІ-грамотності, яка дозволить відповідально, критично й ефективно використовувати нові технології.
Відділ інформаційної політики
