16 липня у Волинському національному університеті імені Лесі Українки відбулася презентація проєкту «Вишивка в одязі видатних українців». Його засновницею є майстриня Тетяна Зез, кураторкою – Марина Олійник, а музейною координаторкою – Оксана Константинівська.
На відкритті проєкту були присутні: ректор Волинського національного університету ім. Лесі Українки Анатолій Цьось, народний депутат України, член Наглядової ради Університету, Ірина Констанкевич, проректор з навчальної роботи та рекрутації Юрій Громик, директор Музею Лесі Українки Тетяна Данилюк-Терещук, засновниця проєкту Тетяна Зез, члени її команди, митці, представники громадськості, викладачі та працівники Університету Лесі Українки.
На початку заходу слово взяла директор Музею Лесі Українки нашого Університету Тетяна Данилюк-Терещук, яка модерувала захід: «Сьогодні у нашій залі ми хочемо віддати належне авторці ідеї, організаторці, видавчині проєкту «Вишивка в одязі видатних українців» Тетяні Зез та її прекрасній команді. Пані Тетяна стала ідейною приятелькою Волинського національного університету ім. Лесі Українки і нашого музею через одну конкретну історію – історію про Олену Пчілку. Сьогодні нашим центральним експонатом є комірець Ольги Петрівни Драгоманової-Косач, який зберігається в Музеї Лесі Українки».
Згодом до слова запросили ректора Університету Лесі Українки Анатолія Цьося.
«Усе, що стосується, Олени Пчілки, Лесі Українки та загалом родини Драгоманових-Косачів, для нашого Університету надзвичайно важливе, тому що ми носимо ім’я Лесі Українки. Те, що зробили наші філологи, Повне академічне зібрання творів Лесі Українки, – це подвиг, а зараз ми маємо можливість спостерігати за розвитком іншого проєкту, надзвичайно цінного для нашого суспільства та культури: наші філологи працюють над повним зібранням творів Олени Пчілки, якого до цього часу в цілісному вигляді немає», – зазначив ректор, а ще – побажав присутнім плідної роботи і Перемоги, вручив сувенірну продукцію.
У своєму виступі Ірина Констанкевич звернула увагу на те, що наш Університет активно популяризує доробок Лесі Українки та родини Косачів. Вона підтвердила мету щодо публікації Повного видання творів Олени Пчілки.
«Ми вважаємо, що національний український пантеон без нового представлення імені та творчості Олени Пчілки був би неповним. Особливо це важливо зараз, коли війна, і з’являється покоління людей, які відстоюють ідею України та українства, тому я Вам дякую, що ви сьогодні в Університеті», – сказала народний депутат.
«Наші видатні українці колись ідентифікували себе, одягаючи вишиту сорочку, українські строї. Свого часу це був спротив, ідентифікація себе як нації. Наша еліта таким чином показувала, що вона є українською. Ми вирішили зробити таку візуалізацію і розпочали з дому Драгоманових-Косачів», – заявила Тетяна Зез.
Майстринями «ZETA atelier» (засновниця Тетяна Зез) відшиті та вишиті 30 сорочок (Тараса Шевченка, Лесі Українки, Михайла Старицького, Івана Франка, Дмитра Яворницького, Максима Рильського, Марії Заньковецької, Миколи Садовського, Степана Бандери та ін.) та предмети одягу, оздобленого вишивкою з родин Косачів, Скоропадських, Рильських та ін. Оригінали цих речей зберігаються в колекціях музеїв України (Київ, Львів, Луцьк, Дніпро, Новоград-Волинський, Колодяжне).
Волинська історія проєкту представлена темою про модерні модні комірці, вишиті білим по білому, які були неодмінним аксесуаром гардеробу Олени Пчілки та її доньок. Один із комірців О. П. Косач зберігається в Музеї Лесі Українки ВНУ.
Відділ інформаційної політики
