28 червня 2025 року у Волинському національному університеті імені Лесі Українки завершила роботу VІІ Міжнародна наукова конференція «Лінгвостилістика ХХІ ст.: стан і перспективи».
Конференція організована кафедрою історії та культури української мови спільно з Інститутом української мови НАН України, Інститутом україністики Варшавського університету (Республіка Польща), Інститутом східнослов’янських філологій Університету імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща), Університетом Палацького в Оломоуці (Чеська Республіка) та Люблінським університетом імені Марії Кюрі-Склодовської (Республіка Польща). Другий день роботи конференції розпочався в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків з круглого столу «Слово-зброя як сенс життєбуття і наукової творчості» пам’яті Ірини Фаріон.
Модератор заходу професор Світлана Богдан у споминальній промові розповіла про націєтворчі, світоглядні і морально-особистісні максими унікальної Людини, науковця, громадського, політичного діяча професора Ірини Фаріон, зазначивши, що для неї «Нація, мова й Україна – це було не просто звучання літер, а стан душі й осердя земної життєдіяльності». Світлана Богдан наголосила на багаторічній щирій приязні і суголосності Ірини Дмитрівни з викладачами кафедри історії та культури української мови.
Перший заступник голови Волинської обласної ради, член Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Юрій Поліщук, закцентувавши на подіях політичної біографії Ірини Фаріон, висловив подяку за послідовну громадянську позицію і силу духу видатної українки. Доктор філологічних наук, професор Микола Степаненко окреслив коло наукових зацікавлень і вектори суспільно-політичної та громадської діяльності Ірини Фаріон, розповів про активну депутатську роботу у Верховній Раді України як послідовної захисниці державної мови, її професійні взаємини з науковим консультантом докторської дисертації професором, членом-кореспондентом НАН України Василем Німчуком.
Доктор філологічних наук, професор, академік НАН України Світлана Єрмоленко провела паралелі між україноцентричним мисленням Тараса Шевченка і концептуальними маркерами наукових досліджень І. Фаріон. Доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Світлана Бибик ознайомила присутніх із принципами триєдності ідей, обставин, часу щодо динаміки мовного розвитку в працях І. Фаріон. Кандидат філологічних наук, доцент Оксана Микитюк розповіла про феномен мовної особистості І. Фаріон.
Учасники конференції мали змогу поспілкуватися з художницею Тетяною Токаревою, яка написала портрет Ірини Фаріон, представлений на заході.
Після завершення роботи круглого столу відбулася презентація видання «Маланюк Євген. Про Росію і малоросійство. Тернопіль : Крила, 2024». Упорядник книги, автор передмови і коментарів, кандидат філологічних наук, доцент Олег Баган запропонував наукову інтерпретацію стильової експресії й поетичної тональності текстів Є. Маланюка. У роботі секцій взяли участь науковці з вищих, середніх спеціальних і загальноосвітніх навчальних закладів Вінниці, Запоріжжя, Івано-Франківська,Калуша, Києва, Львова, Одеси, Рівного, Тернополя, Харкова, Хмельницького, Чернівців і закордоння.
Доповіді секційних засідань, що відбувалися синхронно в режимі онлайн, вирізнялися актуальністю й багатовекторністю наукових проблем. Секція 1 «Теоретичні здобутки української лінгвоперсонології» об’єднала дослідників художнього стилю (прозового і поетичного дискурсів), наукового стилю, типології ідіостилі та інших наукових напрямів. Робота секції 2 «Елітарна мовна особистість» і секції 3 «Ідіостиль відомих українців» була присвячена загальним лінгвософським концепціям формування мовної особистості в сучасному суспільстві і конкретним мовним постатям, які збагатили українське художнє слово. Секція 4 «Ідіостиль і національна мова» засвідчила інтерес фахівців з лінгвостилістики та лінгводидактики до сучасних художніх текстів як фіксації реального суспільного, політичного і культурного життя.
Спроба глибокого осмислення і нових інтерпретацій мовної картини світу Лесі Українки та Олени Пчілки була реалізована під час роботи секції 5 «Мова Лесі Українки й Олени Пчілки: в пошуках індивідуальних і національних домінант». Секція 6 «Поліфункційність мовної особистості та ідіолект сучасного мовця в Україні» репрезентувала дослідження про мовостиль художніх текстів періоду російсько-української війни. У доповідях учасників секції 7 «Мовна особистість діалектоносія» було теоретично і методологічно обґрунтовано перспективність вивчення діалектного мовлення в лінгвостилістичному аспекті – з проекцією на художній, публіцистичний та розмовно-побутовий стилі. Секція 8 «Ідіостиль і медіадискурс» об’єднала тематично близькі за змістом і завданнями повідомлення про специфіку медіатекстів періоду російсько-української війни, а також динаміку публіцистичного стилю першої чверті ХХІ століття. Учасники секції 9 «Оніми в індивідуальному слововжитку» представили дослідження про онімний простір Волині й Рівненщини, лінгвостилістичні функції онімів у художніх текстах та власні назви в українській астрономічній термінології. Секція 10 «Індивідуальний стиль перекладача» засвідчила інтерес дослідників до стилістичних маркерів художніх і публіцистичних текстів.
Актуальним питанням сучасної лінгводидактики і специфіки мовної практики в шкільному курсі української мови присвятили свої доповіді учасники секції 11«Методика вивчення ідіостилістики в закладах середньої і вищої освіти».
На завершальному засіданні учасники обмінялися враженнями про важливість мовних проблем, порушених у доповідях, наголосили на актуальності та перспективах сучасної лінгвостилістики в контексті новітньої лінгвістики і лінгводидактики, висловили теплі слова глибокої подяки за високий рівень організації конференції, дали високу оцінку наукових досягнень і організаційної роботи викладачів Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Лариса Голоюх, доцент кафедри історії та культури української мови
