ІX Міжнародна конференція «Дрозофіла в експериментальній генетиці та біології» відбувалася 16–18 червня 2025 року на базі практик спортивно-оздоровчого табору «Гарт» ВНУ імені Лесі Українки, (с. Світязь, Шацький район, Волинська область).
Організаторами наукового заходу, який відбувся у змішаному форматі, були факультет біології та лісового господарства Волинського національного університету імені Лесі Українки, Національний антарктичний науковий центр МОН України, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Королівський нідерландський інститут дослідження морів, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Львівський національний університет імені І. Франка, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.
До складу організаційного комітету конференції від ВНУ імені Лесі Українки входили: декан факультету біології та лісового господарства, доцент Олександр Журавльов; завідувачка кафедри ботаніки та методики викладання природничих наук, доцент Марія Зінченко. Членами організаційної команди були: доценти Валентина Голуб, Оксана Іванців, Ірина Кузьмішина, Олександр Зінченко та професор Катерина Сухомлін.
На конференції прозвучали виступи і відбулася дискусія з представниками провідних університетів і наукових організацій України: Києва, Харкова, Львова, Івано-Франківська, Луцька, Одеси та наукових установ Фінляндії, Сербії, Італії, Франції, Німеччини, Нідерландів, Британії та Марокко.
Напрями наукових робіт, які привернули найбільшу увагу учасників конференції:
– генетичні аспекти симбіозу та коеволюції симбіонтів із їхніми організмами-хазяями, зокрема ендосимбіотичної бактерії Wolbachia, яка здатна змінювати механізми статевого розмноження своїх комах-хазяїв (дрозофіл);
– метагеноміка; пангеноміка, взаємодія між хазяїном і мікробіомом; виявлення патогенів у мікробіомах людини та тварин;
– дрозофіла як модель для токсикологічних і генотоксикологічних досліджень;
– реакції популяцій на короткостроковий екологічний стрес й адаптації до тривалого впливу важких металів;
– порушення реплікації мітохондріальної ДНК й експресії мітохондріальних генів, використання альтернативної оксидази та НАДН-дегідрогенази як інструментів генної терапії мітохондріальних захворювань і впливу різних чинників на температуру мітохондрій і термогенез;
– дослідження сигнальних шляхів, зокрема тих, які регулюють проліферацію тканин і розвиток організму, на моделі плодової мушки;
– вивчення біологічної ролі мікроРНК у диференціації та підтримці клітин у нормальних умовах, умовах стресу та захворювань у дрозофіли (рівні мікроРНК, що порушуються під час стресу або захворювання, серйозно порушують регенерацію тканин і гомеостаз);
– популяційна генетика природних популяцій плодових мушок;
– інтегрований захист рослин із використанням біологічних й обґрунтованих хімічних підходів, а також вивчення динаміки популяції та біоекології комах на фруктах, овочах, виноградних лозах, цитрусових й інших фруктових деревах.
У межах конференції також відбулася Літня школа дрозофілістів, яка сприяла залученню талановитої молоді до сучасних наукових досліджень, пов’язаних із плодовою мушкою.
Марія ЗІНЧЕНКО,
завідувачка кафедри ботаніки
та методики викладання природничих наук
