Здається, брутальний, нічим не спровокований масштабний напад Росії на Україну позбавив і українців, і цілий світ будь-яких ілюзій щодо Росії та її величі, що світ остаточно переконався у тотальній брехливості, жорстокості й цинізмі цієї нації. Здається, будь-які роз’яснення щодо суті «русскаво міра» вже втратили актуальність: усім і так усе зрозуміло.
Насправді це омана, яка легко заштовхне чимало українців у ті самі пастки, в які вони, за допомогою кремлівських брехунів, століттями потрапляють. Важно повірити, що хтось із українців і далі вважатиме росіян братнім народом. Але… Попри все моє глибоке і давнє антиросійство, я сама на днях ледь не втрапила в одну з таких пасток.
Новина про промову Байдена у Польщі кимось із блогерів була підписана словами «Байден у захваті від українців…». Хоч я й не читаю коментарів до таких новин, якась фраза, розміщена першою, часом потрапить на очі, бо погляд сам її прихоплює: «Він у захваті?! Хай українці і далі гинуть заради того, щоб Байден був у захваті?». Цей коментар був значною мірою суголосний моїм відчуттям: уже дифірамби українському героїзму від високопосадовців, які можуть запобігти тисячам смертей, починають обурювати. Отож я й прогорнула сторінку далі. Читати коментарі не було сенсу: обурення Байденом фонтанувало і переливалося через краї. Навіть здалеку цілком неадекватна реакція. Насторожило, що всі дописи російськомовні, хоч правдива картина коментарів завжди мішана. І через кілька секунд ключове словосполучення відразу все поставило на свої місця: «… пусть славяне убивают друг друга, а они…». Он воно що: знайомий кремлівський наратив про братів-слов’ян...
Як майстерно рашисти-пропагандисти і далі працюють! Одразу мені пригадалось, як у 2014–2015 роках, із ефективною допомогою церков московського патріархату, вони зробили Порошенка ворогом номер один для більшості українців. Не Путіна, ні, а Порошенка... Байден, а не Путін… – знову нашіптують кремлівські шамани, розводять хахлів на емоції, щоб їхнє найкраще повернути проти них самих.
Отже, війна на всіх фронтах, війна надовго. Поки не розвалиться рашистська імперія. І роз’яснювати, що до чого, треба, ой як треба.
Марія МОКЛИЦЯ,
доктор філологічних наук,
професор кафедри теорії літератури та зарубіжної літератури
