Отак живеш, працюєш і не знаєш, що день святковий! 21 жовтня світова спільнота щороку відзначає Міжнародний день академічної доброчесності. А тут тобі ще й подарунки до свята! Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти – Academic IQ своїм прихильникам подарувала надзвичайно цікаву й потрібну лекцію Вероніки Краснічан (докторантка кафедри права та соціальних наук факультету бізнесу та економіки Університету імені Менделя (м. Брно, Чехія)) «Що робити з замовними роботами?»
А й справді, що з ними робити? Як на них реагувати? Чому існує ринок замовних робіт? Як не допустити, щоб здобувачі освіти вдавалися до такого виду недоброчесності? Про це 21 жовтня слухали магістранти групи Укр-52МО в межах дисципліни «Професійна майстерність учителя-словесника», адже вже незабаром їм доведеться самим уміти запобігти обману своїх учнів. І хоч лекторка наводила приклади про замовні роботи в спільноті студентів, але проблема актуальна не лише для академічного середовища закладів вищої освіти. Магістранти спробували опинитися по той бік барикад: відчути себе педагогом, якому довелося отримати замовну роботу від студента і постати перед дилемою: закрити очі на недоброчесність чи не допустити її.
Кілька рефлексій, або, як кажуть, мораль цього вебінару:
Ірина Ващук: «Дослідження, які демонструвала пані Вероніка, мене дуже здивували. Раніше я не замислювалась про масштаб цієї проблеми в світі. Наявність багатьох компаній дає змогу назвати замовні роботи окремим сегментом ринку, а відсоток студентів, які знають про таку “послугу”, жахає. Здається, значна частина студентів має важливіші справи, ніж опанування обраного фаху. На мою думку, замовна робота – вияв слабкості її замовника. Під час вебінару я зрозуміла, наскільки легко вирахувати таку роботу і що вона приносить більше шкоди, ніж користі».
Анна Козак: «Під час вебінару зʼясували причини розповсюдження такої практики серед студентів і як цьому запобігти. Також корисною була інформація про усі негативні наслідки, які можуть виникнути після таких махінацій».
Катерина Гелета: «Говорили про причини, чому студенти вдаються до таких робіт: нестача часу, забагато завдань одночасно, нерозуміння теми. Говорили про те, як боротися з обманом, якщо ми в ролі вчителя. Пані Вероніка закликала бути чесними в написанні своїх робіт, а також мотивувати до цього учнів».
Надія Костючок: «Я дізналася про види замовних робіт, а також причини та наслідки їх замовлення. Почувши дослідження пані Вероніки, кардинально змінила своє уявлення про цю проблему, адже здавалося, що замовити роботу – це легко, швидко й ефективно. Насправді ж викладач без особливих зусиль може з’ясувати за різними критеріями, чи студент самостійно написав її».
Діана Мельницька: «Я детально дізналась про наслідки, до яких призводять замовні роботи. Спікер навела статистику, як часто студенти замовляють таку “послугу” і які проблеми це створює».
Леся Атлас: «Інформація була корисною. Для себе я зрозуміла, що замовні роботи – це, з одного боку, легко, а з іншого – ти не можеш бути убезпеченим від помилок того, хто пише за тебе. Також це несправедливо щодо інших студентів. Одні стараються, інші – ні».
Сподіваюся, що одностайність магістрантів у висновках – їхнє життєве кредо, адже всі вони усвідомлюють, що «ми навчаємось в Університеті для того, щоб здобувати знання, а не купувати їх», «студент навчається заради знань, а не для того, щоб отримати якийсь ступінь, тому не потрібно вдаватись до таких послуг, якщо ти хочеш стати професіоналом своєї справи».
Тетяна ТАРАСЮК,
доцент кафедри історії та культури української мови